Індексація Списків у Python: Ефективний Доступ до Елементів

У Python списки дозволяють отримувати доступ до окремих елементів за допомогою їх індексу. Індексація починається з 0, тобто перший елемент у списку знаходиться на індексі 0, другий елемент - на індексі 1 і так далі. Це називається нульовою індексацією. Щоб отримати доступ до елемента, використовуйте квадратні дужки з індексом бажаного елемента.

cities = ["Rome", "London", "New York", "Brasilia", "Kioto"]

# Getting the first element

print(cities[0])

# Getting the third element

print(cities[2])


              1234567
            
cities = ["Rome", "London", "New York", "Brasilia", "Kioto"]

# Getting the first element
print(cities[0])

# Getting the third element
print(cities[2])

У наступному прикладі індекс 0 повертає перший елемент, 'Rome', тоді як індекс 2 повертає третій елемент, який є 'New York'. Пам'ятайте, що індекс відповідає позиції мінус один (n - 1).

Негативна індексація

Python також підтримує негативну індексацію: це дозволяє отримувати доступ до елементів з кінця списку. Тут -1 представляє останній елемент, -2 представляє передостанній елемент і так далі. Негативна індексація може бути дуже корисною, коли ви хочете працювати зі списком з кінця, не знаючи його довжини.

cities = ["Rome", "London", "New York", "Brasilia", "Kioto"]

# Getting the last element

print(cities[-1])

# Getting the fourth element

print(cities[3], cities[-2])


              1234567
            
cities = ["Rome", "London", "New York", "Brasilia", "Kioto"]

# Getting the last element
print(cities[-1])

# Getting the fourth element
print(cities[3], cities[-2])

Пояснення:

-1 отримує останній елемент 'Kioto';
3 та -2 обидва відносяться до четвертого елемента 'Brasilia', один використовуючи позитивну індексацію, а інший - негативну. Це демонструє, як індексація обертається навколо списку.

Позитивна та негативна індексація додають універсальності до доступу до елементів зі списків, як з початку, так і з кінця.

Індексація у вкладених списках

Доступ до елементів у вкладеному списку вимагає кількох індексів: перший індекс вибирає підсписок, а другий індекс отримує конкретний елемент у цьому підсписку.

cities = [

["Paris", "France", 2000],

["Tokyo", "Japan", 3000],

["New York", "USA", 2500]

]

# Accessing the first sublist

print(cities[0]) # Output: ['Paris', 'France', 2000]

# Accessing the city name in the second sublist

print(cities[1][0]) # Output: Tokyo

# Accessing the cost of the trip in the third sublist

print(cities[2][2]) # Output: 2500


              1234567891011121314
            
cities = [
    ["Paris", "France", 2000], 
    ["Tokyo", "Japan", 3000], 
    ["New York", "USA", 2500]
]

# Accessing the first sublist
print(cities[0])  # Output: ['Paris', 'France', 2000]

# Accessing the city name in the second sublist
print(cities[1][0])  # Output: Tokyo

# Accessing the cost of the trip in the third sublist
print(cities[2][2])  # Output: 2500

Застосування індексації вкладених списків включає, але не обмежується, структурованими даними, такими як електронні таблиці, матриці або бази даних. Практичні приклади можуть включати доступ до рядків і стовпців у 2D матриці, отримання деталей зі списків записів співробітників або вилучення конкретної інформації, такої як назви міст або витрати з маршрутів подорожей або вкладених структур, схожих на JSON.

Завдання

Swipe to start coding

Вам надано список під назвою cities.