ООП

Нарешті ми почали вивчати об'єктно-орієнтоване програмування (ООП). Сьогодні майже кожна сучасна (і навіть не дуже сучасна) мова програмування підтримує ООП певною мірою.

Що ж таке ООП

ООП — це парадигма програмування, у якій ми працюємо з об'єктами. Ми використовуємо об'єкти класів, методи класів та їх властивості для побудови застосунків.

Парадигми програмування

Парадигма програмування — це, простими словами, підхід до програмування. Існує кілька різних парадигм програмування. Розглянемо найосновніші з них:

1. Процедурна — ця парадигма програмування передбачає організацію коду у вигляді процедур або функцій для підвищення модульності та повторного використання. Вона заохочує використання функцій або методів для інкапсуляції функціоналу, що робить код більш структурованим і легким для підтримки. Такі мови, як Python, Pascal і C, підтримують процедурне програмування поряд з іншими парадигмами;
2. Функціональна — функціональне програмування — це парадигма, яка акцентує увагу на розгляді обчислень як обчислення математичних функцій. Вона заохочує незмінність і використання чистих функцій, які не мають побічних ефектів. Функції є об'єктами першого класу, а код часто організовується у вигляді невеликих, багаторазових функцій. Це підвищує читабельність, розширюваність і зручність написання коду. Такі мови, як Haskell, Lisp і JavaScript, підтримують функціональне програмування;
3. ООП — як вже згадувалося, ця парадигма дозволяє працювати з об'єктами, методами класу та властивостями. Використовуючи їх, ми будуємо логіку застосунку/сайту/гри. Такий код є найбільш розширюваним і читабельним. Іноді написання коду у цій парадигмі може бути складнішим, ніж у функціональній, але це виправдовується тим, що з таким кодом набагато простіше працювати в майбутньому. Майже всі популярні мови програмування зараз використовують ООП.

Можливо, ви замислюєтесь, з якими саме об'єктами класу ми працюємо. Давайте розглянемо це на прикладі:

• На першому фото ми бачимо, що таке властивості класу, методи, конструктори та перевизначені методи. Ви вже вивчали це на попередніх курсах, тому не будемо зупинятися на цьому детально. Варто зазначити, що ці властивості визначаються всередині самого класу і потім використовуються при створенні екземплярів в інших класах;
• На другому фото ви бачите, як ми створюємо об'єкти класу через конструктор, у якому визначаємо властивості цього класу. Саме з цими об'єктами ми працюємо у парадигмі ООП. Ці об'єкти мають власні властивості та методи, які ми можемо викликати.

Це може виглядати досить просто, але насправді це і є сутність програмування в ООП. Однак також важливо враховувати принципи програмування в ООП. Один із них — "Наслідування" — ми розглянемо у наступному розділі.