Історія та еволюція Вебу
Всесвітню павутину винайшов сер Тім Бернерс-Лі, британський комп’ютерний науковець, наприкінці 1980-х років під час роботи в CERN (Європейська організація з ядерних досліджень) у Швейцарії. Ось короткий огляд її розвитку:
- 1989: Тім Бернерс-Лі запропонував концепцію Всесвітньої павутини під час роботи в CERN. Він розробив перший веб-браузер (WorldWideWeb) та веб-сервер;
- 1991: Перша веб-сторінка була створена, складалася з тексту та гіперпосилань. Це ознаменувало початок сучасної павутини;
- 1993: Павутина почала набирати популярності поза межами академічних і науково-дослідних кіл. Випуск графічних веб-браузерів, таких як Mosaic і пізніше Netscape Navigator, зробив павутину більш доступною для широкої публіки;
- Середина — кінець 1990-х: Бум доткомів призвів до стрімкого розширення павутини. Бізнеси почали створювати онлайн-присутність, а електронна комерція стала важливою складовою павутини;
- 2000-ті — сьогодення: Павутина продовжила розвиватися з появою динамічних веб-технологій, таких як CSS (каскадні таблиці стилів), JavaScript і серверні мови сценаріїв. Соціальні медіа, хмарні обчислення та мобільні пристрої ще більше трансформували павутину на невід’ємну частину сучасного життя.
Сьогодення
HTML-документ є основою веб-сторінки. Його головна функція — організовувати контент і встановлювати єдиний формат для подання інформації в Інтернеті. Навіть текст, який ви зараз читаєте, і зображення, які ви переглядаєте, стали можливими завдяки HTML.
Коли користувач відкриває веб-сторінку, його веб-браузер надсилає запит до веб-сервера, на якому розміщена сторінка. Сервер отримує HTML-документ, пов’язаний із запитаною URL-адресою, і надсилає його назад у браузер користувача. Браузер інтерпретує HTML-код і відображає веб-сторінку відповідно до заданої структури, форматування та вмісту.
Дякуємо за ваш відгук!
Запитати АІ
Запитати АІ
Запитайте про що завгодно або спробуйте одне із запропонованих запитань, щоб почати наш чат
Awesome!
Completion rate improved to 3.13
Історія та еволюція Вебу
Свайпніть щоб показати меню
Всесвітню павутину винайшов сер Тім Бернерс-Лі, британський комп’ютерний науковець, наприкінці 1980-х років під час роботи в CERN (Європейська організація з ядерних досліджень) у Швейцарії. Ось короткий огляд її розвитку:
- 1989: Тім Бернерс-Лі запропонував концепцію Всесвітньої павутини під час роботи в CERN. Він розробив перший веб-браузер (WorldWideWeb) та веб-сервер;
- 1991: Перша веб-сторінка була створена, складалася з тексту та гіперпосилань. Це ознаменувало початок сучасної павутини;
- 1993: Павутина почала набирати популярності поза межами академічних і науково-дослідних кіл. Випуск графічних веб-браузерів, таких як Mosaic і пізніше Netscape Navigator, зробив павутину більш доступною для широкої публіки;
- Середина — кінець 1990-х: Бум доткомів призвів до стрімкого розширення павутини. Бізнеси почали створювати онлайн-присутність, а електронна комерція стала важливою складовою павутини;
- 2000-ті — сьогодення: Павутина продовжила розвиватися з появою динамічних веб-технологій, таких як CSS (каскадні таблиці стилів), JavaScript і серверні мови сценаріїв. Соціальні медіа, хмарні обчислення та мобільні пристрої ще більше трансформували павутину на невід’ємну частину сучасного життя.
Сьогодення
HTML-документ є основою веб-сторінки. Його головна функція — організовувати контент і встановлювати єдиний формат для подання інформації в Інтернеті. Навіть текст, який ви зараз читаєте, і зображення, які ви переглядаєте, стали можливими завдяки HTML.
Коли користувач відкриває веб-сторінку, його веб-браузер надсилає запит до веб-сервера, на якому розміщена сторінка. Сервер отримує HTML-документ, пов’язаний із запитаною URL-адресою, і надсилає його назад у браузер користувача. Браузер інтерпретує HTML-код і відображає веб-сторінку відповідно до заданої структури, форматування та вмісту.
Дякуємо за ваш відгук!