Розглянемо CAPM та метод нарощування поруч на прикладі реальної компанії — Tesla, щоб показати, як різні вхідні дані впливають на результат.

Огляд формули CAPM

$\text{Cost of Equity} = R_f + \beta \times (R_m - R_f)$

Де:

• $R_f$ = 4.31% (безризикова ставка);

• $\beta$ = 2.58 (бета Tesla);

• $R_m$ = 9% (дохідність ринку).

З цими значеннями:

$\text{Cost of Equity} = 4.31\% + 2.58 \times (9\% - 4.31\%) \approx 16.14\%$

Високе значення бета відображає волатильність Tesla, що суттєво підвищує вартість власного капіталу — це те, чого інвестори вимагають як компенсацію за ризик.

Паралельно: метод нарощування

Для порівняння припустимо:

• Безризикова ставка: 4.31%;

• Премія за ризик акцій: 5%;

• Премія за розмір: 1%;

• Премія за галузевий ризик: 2%;

• Премія за специфіку компанії: 1.5%.

$\text{Cost of Equity} = 4.31\% + 5\% + 1\% + 2\% + 1.5\% = 13.81\%$

Хоча обидва методи є коректними, вони дають різні результати. Метод нарощування часто дає більш консервативні оцінки для приватних компаній або стартапів, де бета визначена нечітко.

• CAPM — динамічний і ринковий підхід, підходить для публічних компаній із надійними даними;

• Метод нарощування — адитивний і більш контрольований, ідеальний для приватних або високоневизначених ситуацій;

• Вартість власного капіталу не є фіксованою величиною — вона залежить від ваших припущень і контексту.