Пояснення Багатокрокових Zap

Однокрокові Zap-и (один тригер, одна дія) корисні для навчання, але реальні бізнес-процеси рідко обмежуються одним кроком. Багатокрокові Zap-и об'єднують стільки дій, скільки потрібно — це може бути 2, 5, 10 чи навіть понад 20, і всі вони запускаються однією подією.

Ключовий принцип полягає в тому, що дані передаються вниз. Кожен крок у Zap має доступ до даних з усіх попередніх кроків, а не лише з попереднього. Такий накопичувальний потік даних і робить можливими складні автоматизації.

Чому однокрокових Zap-ів недостатньо

Розгляньмо, що відбувається, коли з'являється новий лід:

• Додавання до електронної таблиці для відстеження;
• Сповіщення команди продажів у Slack;
• Надсилання вітального листа ліду;
• Оновлення CRM, щоб нічого не загубилося;
• Створення завдання для зворотного дзвінка протягом 24 годин;

Це п’ять окремих дій, що виникають з однієї події. Виконання їх вручну — саме той рутинний процес, який призводить до вигорання та помилок.

Дії виконуються послідовно, одна за одною. Кожна дія завершується перед початком наступної

# Trigger  (e.g., New Form Submission)
    ↓
# Action 1 (e.g., Add Row to Google Sheets)
    ↓
# Action 2 (e.g., Send Slack Message)
    ↓
# Action 3 (e.g., Send Email via Gmail)
    ↓
# Action 4 (e.g., Create HubSpot Contact)
    ↓
# Action 5 (e.g., Create Asana Task)

Кілька окремих Zap, які спрацьовують на одну й ту ж подію, створюють плутанину, ускладнюють підтримку та ускладнюють пошук помилок у разі збоїв.

Зменшення споживання завдань

Якщо завдання витрачаються швидше, ніж очікувалося:

Однокрокові Zap-и корисні для навчання, але для реальних робочих процесів потрібно більше. Бізнес-процеси залежать від кількох дій з одного тригера та спільних даних між кроками. Добре спланований багатокроковий Zap легше адмініструвати, він ефективніший і значно потужніший, ніж розрізнені однокрокові автоматизації.