Словник зберігає дані у вигляді пар ключ-значення, дозволяючи отримувати доступ до значень за ключем, а не за позицією. Корисний для структурованих даних, таких як ім'я користувача, вік або вподобання.

Ключі мають бути унікальними та незмінними (рядки, числа або кортежі). Значення можуть бути будь-якого типу — рядки, числа, списки або навіть інші словники.

Створення словника

Словники визначаються за допомогою фігурних дужок, використовуючи пари key: value, розділені комами.

Приклад: person = {"name": "Alice", "age": 30} Тут "name" відповідає "Alice", а "age" — 30.

Доступ та оновлення значень

Для доступу до значення використовуйте квадратні дужки: person["name"].

• Якщо ключ існує, повертається значення;
• Якщо ні — Python видає KeyError.

За допомогою .get() для відсутніх ключів повертається None або запасне значення: person.get("nickname", "N/A").

Оновлення значень відбувається шляхом переназначення: person["age"] = 31.

Додавання та видалення елементів

Щоб додати нову пару ключ-значення, достатньо присвоїти значення новому ключу — Python додасть його: person["city"] = "London".

Щоб видалити ключ, використовуйте del, наприклад, del person["age"]. Або використовуйте .pop("key"), якщо потрібно видалити і повернути значення.

Ключі та значення

Словники мають зручні вбудовані методи:

• .keys() повертає список усіх ключів;
• .values() повертає всі значення;
• .items() повертає пари у вигляді кортежів — корисно для ітерації.

Ці методи особливо корисні під час перебору або аналізу словника.

Підсумок

• Словник зберігає пари ключ-значення, де ключі унікальні та використовуються для пошуку;
• Ключі мають бути незмінними (наприклад, рядки або числа), значення можуть бути будь-якого типу;
• Можна додавати, оновлювати, видаляти та безпечно отримувати значення за допомогою .get();
• Використовуйте .keys(), .values() та .items() для ефективної роботи зі вмістом словника.