Перевага полягає в тому, що pipeline зберігається безпосередньо у проєкті (у файлі під назвою Jenkinsfile). Це дозволяє всій команді бачити, як працює збірка, і за потреби оновлювати її.

Пайплайни також можуть бути гнучкими:

• Для невеликих змін Jenkins може виконувати лише швидкі перевірки;

• Для масштабніших оновлень — запускати більше тестів або навіть розгортати застосунок.

Отже, pipeline — це не просто "build–test–deploy", а набір правил, які ви контролюєте, щоб кожна зміна була безпечною перед потраплянням до користувачів.

Кроки для створення Jenkins Pipeline

Тепер створимо Jenkins pipeline — структуровану послідовність автоматизованих кроків, які переміщують наш код від розробки до розгортання.

Короткий підсумок з відео:

1. Увійти до Jenkins;

2. Створити новий елемент: натиснути New Item, ввести назву проєкту та вибрати тип проєкту Pipeline;

3. Налаштувати pipeline:

   • У розділі Pipeline обрати Pipeline Script (ручний режим) або Pipeline Script з SCM для отримання Jenkinsfile з вашого репозиторію.

4. Підключити до вашого репозиторію GitHub:

   • У полі Definition вибрати Pipeline Script з SCM;

   • Встановити SCM на Git, вставити URL вашого репозиторію та надати облікові дані GitHub (використовуючи Personal Access Token);

   • Переконатися, що pipeline підключено до основної гілки.

5. Зберегти та запустити: натиснути Save, потім Build Now для тестування налаштування pipeline. Можна спостерігати виконання кожного етапу в реальному часі.

Ви успішно налаштували Jenkins-конвеєр і підключили його до GitHub за допомогою Personal Access Token. Завдяки цій конфігурації ваш конвеєр може автоматично отримувати код, збирати його, запускати тести та розгортати оновлення щоразу, коли вносяться зміни — створюючи повністю автоматизований CI/CD-процес.