Вступ до Інтегралів
Інтегрування — це фундаментальне поняття математичного аналізу, яке відображає загальне накопичення величини, наприклад, площі під кривою. Воно є важливим у науці про дані для обчислення ймовірнісних розподілів, кумулятивних значень та оптимізації.
Основний інтеграл
Основний інтеграл степеневої функції визначається за такою формулою:
∫Cxndx=C(n+1xn+1)+CДе:
- C — константа;
- n=−1;
- ...+C позначає довільну константу інтегрування.
Ключова ідея: якщо диференціювання зменшує степінь x, то інтегрування його збільшує.
Поширені правила інтегрування
Степеневе правило інтегрування
Це правило допомагає інтегрувати будь-який многочлен:
∫xndx=n+1xn+1+C, n=−1Наприклад, якщо n=2:
∫x2dx=3x3+CПравило експоненти
Інтеграл експоненціальної функції ex є унікальним, оскільки після інтегрування залишається незмінним:
∫exdx=ex+CАле якщо показник має коефіцієнт, застосовується інше правило:
∫eaxdx=a1eax+C, a=0Наприклад, якщо a=2:
∫e2xdx=2e2x+CТригонометричні інтеграли
Функції синуса та косинуса також мають прості правила інтегрування:
∫sin(x)dx=−cos(x)+C∫cos(x)dx=sin(x)+CОзначені інтеграли
На відміну від невизначених інтегралів, які містять довільну константу C, означені інтеграли обчислюють функцію між двома межами a та b:
∫abf(x)dx=F(b)−F(a)Де F(x) — це первісна функції f(x).
Наприклад, якщо f(x)=2x, a=0 та b=2:
∫022x dx=[x2]=4−0=4Це означає, що площа під кривою y=2x від x=0 до x=2 дорівнює 4.
Дякуємо за ваш відгук!
Запитати АІ
Запитати АІ
Запитайте про що завгодно або спробуйте одне із запропонованих запитань, щоб почати наш чат
Awesome!
Completion rate improved to 1.96
Вступ до Інтегралів
Свайпніть щоб показати меню
Інтегрування — це фундаментальне поняття математичного аналізу, яке відображає загальне накопичення величини, наприклад, площі під кривою. Воно є важливим у науці про дані для обчислення ймовірнісних розподілів, кумулятивних значень та оптимізації.
Основний інтеграл
Основний інтеграл степеневої функції визначається за такою формулою:
∫Cxndx=C(n+1xn+1)+CДе:
- C — константа;
- n=−1;
- ...+C позначає довільну константу інтегрування.
Ключова ідея: якщо диференціювання зменшує степінь x, то інтегрування його збільшує.
Поширені правила інтегрування
Степеневе правило інтегрування
Це правило допомагає інтегрувати будь-який многочлен:
∫xndx=n+1xn+1+C, n=−1Наприклад, якщо n=2:
∫x2dx=3x3+CПравило експоненти
Інтеграл експоненціальної функції ex є унікальним, оскільки після інтегрування залишається незмінним:
∫exdx=ex+CАле якщо показник має коефіцієнт, застосовується інше правило:
∫eaxdx=a1eax+C, a=0Наприклад, якщо a=2:
∫e2xdx=2e2x+CТригонометричні інтеграли
Функції синуса та косинуса також мають прості правила інтегрування:
∫sin(x)dx=−cos(x)+C∫cos(x)dx=sin(x)+CОзначені інтеграли
На відміну від невизначених інтегралів, які містять довільну константу C, означені інтеграли обчислюють функцію між двома межами a та b:
∫abf(x)dx=F(b)−F(a)Де F(x) — це первісна функції f(x).
Наприклад, якщо f(x)=2x, a=0 та b=2:
∫022x dx=[x2]=4−0=4Це означає, що площа під кривою y=2x від x=0 до x=2 дорівнює 4.
Дякуємо за ваш відгук!