Вступ до Похідних
Похідна — це міра того, як змінюється функція при зміні її аргументу. Вона відображає швидкість зміни функції та є фундаментальною для аналізу тенденцій, оптимізації процесів і прогнозування поведінки в таких галузях, як фізика, економіка та машинне навчання.
Граничне визначення похідної
Похідна функції f(x) у конкретній точці x=a задається так:
h→0limhf(x+h)−f(x)Ця формула показує, наскільки змінюється f(x) при дуже малому кроці h вздовж осі x. Чим менше h, тим ближче ми до миттєвої швидкості зміни.
Основні правила диференціювання
Правило степеня
Якщо функція є степенем x, похідна визначається так:
dxdxn=nxn−1Це означає, що при диференціюванні показник степеня переноситься вниз і зменшується на одиницю:
dxdx3=3x2Правило константи
Похідна будь-якої константи дорівнює нулю:
dxdC=0Наприклад, якщо f(x)=5, тоді:
dxd5=0Правило суми та різниці
Похідна суми або різниці функцій визначається так:
dxd[f(x)±g(x)]=f′(x)±g′(x)Наприклад, диференціюючи окремо:
dxd(x3+2x)=3x2+2Правила добутку та частки
Правило добутку
Якщо дві функції перемножуються, похідна обчислюється так:
dxd[f(x)g(x)]=f′(x)g(x)+f(x)g′(x)Тобто диференціюємо кожну функцію окремо та підсумовуємо добутки. Якщо f(x)=x2 та g(x)=ex, тоді:
dxd[x2ex]=2xex+x3exПравило частки
При діленні функцій використовуйте:
dxd[g(x)f(x)]=g(x)2f′(x)g(x)−f(x)g′(x)Якщо f(x)=x2 та g(x)=x+1, тоді:
dxd[x+1x2]=(x+1)22x(x+1)−x2(1)Правило ланцюга: диференціювання складених функцій
При диференціюванні вкладених функцій використовуйте:
dxdf(g(x))=f′(g(x))⋅g′(x)Наприклад, якщо y=(3x+2)5, тоді:
dxd(3x+2)5=5(3x+2)4⋅3=15(3x+2)4Це правило є ключовим у нейронних мережах та алгоритмах машинного навчання.
Приклад правила ланцюга для експоненти:
Коли потрібно диференціювати вираз на кшталт:
y=e2x2Маємо складену функцію:
- Зовнішня функція: eu
- Внутрішня функція: u=2x2
Застосуйте правило ланцюга крок за кроком:
dxd2x2=4xПотім помножте на початкову експоненту:
dxd(e2x2)=4x⋅e2x2У машинному навчанні та нейронних мережах це виникає під час роботи з експоненціальними активаціями або функціями втрат.
Приклад логарифмічного правила ланцюга:
Знайдемо похідну ln(2x). Це також складена функція — логарифм зовні, лінійна функція всередині.
Знайдемо похідну внутрішньої частини:
dxd(2x)=2Тепер застосуємо правило ланцюга до логарифма:
dxdln(2x)=2x1⋅2Що спрощується до:
dxdln(2x)=2x2=x1Навіть якщо ви диференціюєте ln(kx), результат завжди x1, оскільки константи скорочуються.
Особливий випадок: похідна сигмоїдної функції
Сигмоїдна функція часто використовується в машинному навчанні:
σ(x)=1+x−x1Її похідна відіграє ключову роль в оптимізації:
σ′(x)=σ(x)(1−σ(x))Якщо f(x)=1+e−x1, тоді:
f′(x)=(1+e−x)2e−xЦя формула забезпечує плавність градієнтів під час навчання.
Дякуємо за ваш відгук!
Запитати АІ
Запитати АІ
Запитайте про що завгодно або спробуйте одне із запропонованих запитань, щоб почати наш чат
Can you explain the limit definition of a derivative with a simple example?
How do the product, quotient, and chain rules differ in practice?
Can you show how to find the derivative of a more complex function using these rules?
Awesome!
Completion rate improved to 1.96
Вступ до Похідних
Свайпніть щоб показати меню
Похідна — це міра того, як змінюється функція при зміні її аргументу. Вона відображає швидкість зміни функції та є фундаментальною для аналізу тенденцій, оптимізації процесів і прогнозування поведінки в таких галузях, як фізика, економіка та машинне навчання.
Граничне визначення похідної
Похідна функції f(x) у конкретній точці x=a задається так:
h→0limhf(x+h)−f(x)Ця формула показує, наскільки змінюється f(x) при дуже малому кроці h вздовж осі x. Чим менше h, тим ближче ми до миттєвої швидкості зміни.
Основні правила диференціювання
Правило степеня
Якщо функція є степенем x, похідна визначається так:
dxdxn=nxn−1Це означає, що при диференціюванні показник степеня переноситься вниз і зменшується на одиницю:
dxdx3=3x2Правило константи
Похідна будь-якої константи дорівнює нулю:
dxdC=0Наприклад, якщо f(x)=5, тоді:
dxd5=0Правило суми та різниці
Похідна суми або різниці функцій визначається так:
dxd[f(x)±g(x)]=f′(x)±g′(x)Наприклад, диференціюючи окремо:
dxd(x3+2x)=3x2+2Правила добутку та частки
Правило добутку
Якщо дві функції перемножуються, похідна обчислюється так:
dxd[f(x)g(x)]=f′(x)g(x)+f(x)g′(x)Тобто диференціюємо кожну функцію окремо та підсумовуємо добутки. Якщо f(x)=x2 та g(x)=ex, тоді:
dxd[x2ex]=2xex+x3exПравило частки
При діленні функцій використовуйте:
dxd[g(x)f(x)]=g(x)2f′(x)g(x)−f(x)g′(x)Якщо f(x)=x2 та g(x)=x+1, тоді:
dxd[x+1x2]=(x+1)22x(x+1)−x2(1)Правило ланцюга: диференціювання складених функцій
При диференціюванні вкладених функцій використовуйте:
dxdf(g(x))=f′(g(x))⋅g′(x)Наприклад, якщо y=(3x+2)5, тоді:
dxd(3x+2)5=5(3x+2)4⋅3=15(3x+2)4Це правило є ключовим у нейронних мережах та алгоритмах машинного навчання.
Приклад правила ланцюга для експоненти:
Коли потрібно диференціювати вираз на кшталт:
y=e2x2Маємо складену функцію:
- Зовнішня функція: eu
- Внутрішня функція: u=2x2
Застосуйте правило ланцюга крок за кроком:
dxd2x2=4xПотім помножте на початкову експоненту:
dxd(e2x2)=4x⋅e2x2У машинному навчанні та нейронних мережах це виникає під час роботи з експоненціальними активаціями або функціями втрат.
Приклад логарифмічного правила ланцюга:
Знайдемо похідну ln(2x). Це також складена функція — логарифм зовні, лінійна функція всередині.
Знайдемо похідну внутрішньої частини:
dxd(2x)=2Тепер застосуємо правило ланцюга до логарифма:
dxdln(2x)=2x1⋅2Що спрощується до:
dxdln(2x)=2x2=x1Навіть якщо ви диференціюєте ln(kx), результат завжди x1, оскільки константи скорочуються.
Особливий випадок: похідна сигмоїдної функції
Сигмоїдна функція часто використовується в машинному навчанні:
σ(x)=1+x−x1Її похідна відіграє ключову роль в оптимізації:
σ′(x)=σ(x)(1−σ(x))Якщо f(x)=1+e−x1, тоді:
f′(x)=(1+e−x)2e−xЦя формула забезпечує плавність градієнтів під час навчання.
Дякуємо за ваш відгук!