Безпека є ключовою частиною проєктування систем, захищаючи дані, додатки та інфраструктуру від несанкціонованого доступу та загроз. Безпечна архітектура передбачає ризики та застосовує принцип найменших привілеїв, безпечні налаштування за замовчуванням і багаторівневий захист.

Принцип найменших привілеїв надає лише необхідний доступ, зменшуючи площу атаки. Багаторівневий захист використовує кілька шарів захисту, таких як фаєрволи, системи виявлення вторгнень та шифрування, щоб зберігати чутливі області захищеними навіть у разі відмови одного з рівнів.

Аутентифікація перевіряє особу користувача за допомогою таких методів, як паролі, біометрія або багатофакторна аутентифікація (MFA). Авторизація визначає, що можуть робити автентифіковані користувачі. Поширені підходи включають рольову модель контролю доступу (RBAC) та атрибутивну модель контролю доступу (ABAC), які призначають дозволи за ролями або атрибутами.

Конфіденційність забезпечується захистом чутливих даних за допомогою шифрування під час зберігання та передачі. Поля, такі як медичні чи фінансові записи, повинні бути анонімізовані або токенізовані, якщо оригінальні значення не потрібні.

Відповідність означає дотримання юридичних та регуляторних стандартів. Наприклад, GDPR вимагає захисту даних, права на забуття та портативності даних, а HIPAA вимагає безпечного зберігання, журналів аудиту та обмеженого доступу в медичних системах.

Відповідність впливає на технічні рішення, вимагаючи логування, політик зберігання даних та безпечних механізмів згоди. Недотримання вимог загрожує штрафами, юридичними наслідками та репутаційними втратами.

Безпека та відповідність повинні бути закладені в проєктування системи з самого початку. Ігнорування цих аспектів створює вразливості, юридичні ризики та підриває довіру користувачів.