Робота з числами з плаваючою комою

Числа не обмежуються лише цілими значеннями. Існують також числа з плаваючою комою. У C++ для їх зберігання використовуються типи даних float та double. У цьому розділі розглядається тип даних float, а в наступному — тип double та їх відмінності. Нижче наведено синтаксис використання float:

Розглянемо коротко, як числа з плаваючою комою зберігаються в пам'яті.
Тип даних float займає 4 байти пам'яті, так само як і int. Однак перетворення таких чисел у двійковий код є значно складнішим:

Ось приклад того, як float num = 13.45 буде збережено:

Не страшно, якщо ви не повністю розумієте, що тут відбувається. Важливо запам'ятати, що представлення типу float поділяється на 3 частини:

• Знак представлений або плюсом (+), або мінусом (-). Він вказує, чи є число додатним чи від’ємним;

• Показник степеня визначає діапазон, який може представляти число. Чим більший показник степеня, тим ширший діапазон значень можна представити. Для типу даних float показник степеня займає 1 байт (8 біт) пам’яті;

• Мантиса визначає точність числа типу float. Не всі числа можуть бути точно представлені в пам’яті, і точність числа визначається довжиною мантиси. Для типу даних float довжина мантиси становить 23 біти.

У результаті, float має точність 7 десяткових цифр і діапазон від 1.2e-38 до 3.4e+38 (стосується як від’ємних, так і додатних чисел). Тому найчастіше діапазон не є проблемою. Але точність іноді має значення.