Вивчайте None та бінарні Дані | Взаємодія Між Різними Типами Даних

Реальні програми обробляють відсутні значення та бінарні дані. Використовуйте None для позначення "немає значення", а bytes/bytearray — для необробленого бінарного вмісту. Важливо знати, коли кожен тип є доречним, і як безпечно конвертувати між текстом і байтами.

None для "Відсутнє значення"

None — це єдиний об'єкт, що означає "тут нічого немає".


              1234567
            
result = None
email = None
print(result is None)  # True
print(email is None)   # True

if result is None:
    print("No result yet")

Використовуйте is None замість перевірок на істинність, оскільки 0 та "" також є хибними значеннями.


              123
            
value = 0
print(not value)        # True
print(value is None)    # False

Значення за замовчуванням і запасні варіанти

None використовується як чіткий маркер того, що значення навмисно відсутнє. Це дозволяє відрізняти ситуацію "значення не надано" від коректних значень, таких як 0 або "", роблячи використання значень за замовчуванням і запасних варіантів безпечнішим і більш передбачуваним.


              1234567
            
x = None
print(x or "unknown")         # 'unknown'
print("unknown" if x is None else x)

x = 0
print(x or "unknown")         # 'unknown'
print("unknown" if x is None else x)  # 0

Функції та параметри

У цьому прикладі показано, як функція використовує параметр зі значенням None як сигнал про те, що тег не був наданий. Це дозволяє функції призначити безпечне значення за замовчуванням, водночас дозволяючи викликачу перевизначити його за потреби.


              1234567
            
def add_tag(text, tag=None):
    if tag is None:
        tag = "general"
    return f"[{tag}] {text}"

print(add_tag("hello"))           # [general] hello
print(add_tag("hello", "news"))   # [news] hello

Бінарні дані

str зберігає текст, bytes та bytearray зберігають сирі байтові значення.


              1234
            
b1 = b"hello"
b2 = bytes([72, 105])
buf = bytearray(b"abc")
buf[0] = 65

Кодування та декодування

Кодування перетворює текст у байти для надійного зберігання або передачі, а декодування відновлює ці байти у читабельний текст. Використання визначеного кодування, наприклад UTF-8, гарантує правильне збереження символів.


              123
            
text = "café"
data = text.encode("utf-8")
back = data.decode("utf-8")

Змішування тексту та байтів

Текст (str) і байти (bytes) не можна поєднувати безпосередньо, оскільки вони представляють різні типи даних. Щоб безпечно їх змішувати, спочатку потрібно явно перетворити текст у байти за допомогою кодування.


              123456
            
try:
    b"ID:" + "123"
except TypeError as e:
    print(e)

ok = b"ID:" + "123".encode("utf-8")

Відмінності у довжині

Деякі символи займають один текстовий елемент, але кілька байтів, тому їхня довжина у str та у закодованому вигляді може відрізнятися. Це відбувається тому, що кодування, такі як UTF-8, можуть використовувати більше одного байта для представлення одного символу.


              123
            
ch = "é"
len(ch)            # 1
len(ch.encode())   # 2

Файли

Бінарні файли необхідно відкривати в режимі "rb", щоб їхні сирі байти зчитувалися саме так, як збережено. Це запобігає спробам Python інтерпретувати дані як текст.

with open("example.png", "rb") as f:
    blob = f.read()

Все було зрозуміло?

Дякуємо за ваш відгук!

Секція 4. Розділ 3

Запитати АІ

Запитайте про що завгодно або спробуйте одне із запропонованих запитань, щоб почати наш чат

Свайпніть щоб показати меню