На що здатні нейронні мережі?

Глибинне навчання, що базується на штучних нейронних мережах, стало ключовою технологією в різних галузях. Воно вирішує складні завдання, які раніше були неможливими або вимагали значних ручних зусиль. Нейронні мережі широко застосовуються у багатьох сферах:

• Розпізнавання зображень: використовується для ідентифікації об'єктів на фотографіях, автоматичного тегування у соціальних мережах та аналізу медичних зображень (МРТ, рентгенівські знімки).

• Розпізнавання мовлення: системи, такі як Siri, Google Assistant та Alexa, використовують глибинне навчання для обробки та розуміння людського мовлення:

• Аналіз тексту: глибинне навчання допомагає в аналізі та класифікації текстів. Це охоплює відгуки клієнтів, новинні статті, соціальні мережі тощо. Прикладом є аналіз тональності у твітах або відгуках про товари:

• Системи рекомендацій: сервіси, такі як Netflix або Amazon, використовують глибоке навчання для надання персоналізованих рекомендацій на основі попередньої поведінки користувача;
• Автономні автомобілі: глибоке навчання дозволяє автомобілям розпізнавати об'єкти, пішоходів, інші транспортні засоби, дорожні знаки тощо, а також приймати рішення на основі отриманої інформації:

• Розпізнавання обличчя: використовується у багатьох сферах — від розблокування телефону до систем безпеки та безключового доступу:

• Генеративні завдання: застосовуються для створення нових даних, які імітують частину оригінальних даних. Прикладами є створення реалістичних зображень облич, які не існують у реальності, або перетворення зображення зимового пейзажу на літній. Це також стосується завдань, пов'язаних із обробкою тексту та аудіо.

Чого НЕ можуть нейронні мережі?

Попри свою універсальність, нейронні мережі мають важливі обмеження:

• Штучний загальний інтелект (AGI): сучасні моделі не здатні досягти рівня людського мислення, адаптивності чи широкого розуміння. Нейронна мережа виконує лише те завдання, для якого її навчали.

• Завдання з недостатньою кількістю даних: для глибокого навчання потрібні великі набори даних. При нестачі даних моделі або не навчаються виявляти закономірності (недонавчання), або запам’ятовують приклади (перенавчання).

• Високі вимоги до інтерпретованості: нейронні мережі часто є «чорними скриньками». У сферах, таких як охорона здоров’я чи фінанси, де рішення мають бути прозорими, низька інтерпретованість стає суттєвою перешкодою.

• Завдання з суворими правилами: нейронні мережі навчаються на основі шаблонів, а не жорсткої логіки. Вони не підходять для завдань, які вимагають точного дотримання правил, наприклад, розв’язування рівнянь або виконання детермінованих алгоритмів.

Загалом, глибоке навчання — це потужний інструмент, здатний вирішувати багато завдань. Однак, як і будь-який інструмент, воно має свої обмеження, і важливо застосовувати його там, де це найбільш доцільно.